
Чому інструкції “не клікати на підозрілі посилання” недостатньо для кібербезпеки (на основі матеріалу NCSC)
Стаття, опублікована Національним центром кібербезпеки Великобританії (NCSC) 13 березня 2025 року, під назвою “Газувати користувачам “уникнути клацання поганих посилань” все ще не працює”, підкреслює фундаментальну проблему в підходах до навчання кібербезпеки. Простими словами, стверджувати, що достатньо просто попередити користувачів про те, щоб вони не клікали на підозрілі посилання, вже недостатньо для ефективного захисту від сучасних кіберзагроз.
Чому традиційні методи навчання не працюють?
Кілька факторів пояснюють, чому звичайна настанова “не клікайте на підозрілі посилання” не забезпечує належного захисту:
- Еволюція фішингу: Атаки фішингу стають дедалі складнішими та переконливішими. Зловмисники використовують професійні навички копіювання стилів написання, логотипів і веб-сайтів відомих компаній. Вони збирають особисту інформацію про ціль, щоб зробити електронні листи та повідомлення максимально персоналізованими та правдоподібними. Тому, виявити підробку стає все важче, навіть для пильних користувачів.
- Людська психологія: Люди схильні до помилок, особливо під тиском часу, у стані стресу або коли їх увага відволікається. Атаки часто використовують ці слабкості, створюючи відчуття терміновості, цікавості або страху, що змушує користувачів діяти необдумано. Просте знання про небезпеку недостатньо, щоб подолати ці психологічні пастки.
- Покладатися на розпізнавання “підозрілості”: Просити користувачів визначити, чи є посилання підозрілим, перекладає відповідальність за безпеку на їхні плечі. Це ставить їх у становище експертів, якими вони не є. Багато користувачів просто не мають достатніх знань і навичок, щоб правильно оцінити складні сигнали фішингової атаки.
- Недостатність контексту: Повідомлення про небезпеку “поганих посилань” часто є загальними та не надають конкретного контексту або прикладів. Користувачі можуть не розуміти, як виглядають реальні загрози або як діяти в конкретній ситуації.
- Фокус на уникненні, а не на відновленні: Традиційні підходи зосереджуються на тому, щоб уникнути кліків, а не на тому, як реагувати, якщо клік все ж таки стався. Немає плану дій у разі помилки, що може призвести до паніки та ще більших проблем.
Що потрібно робити натомість?
Щоб ефективно боротися з кіберзагрозами, необхідний більш комплексний і продуманий підхід:
- Багатошаровий захист: Зосереджуйтеся на реалізації технічних рішень, таких як фільтри електронної пошти, антивірусне програмне забезпечення, системи виявлення вторгнень та багатофакторна аутентифікація. Це створює бар’єри для зловмисників, навіть якщо користувач помилився.
- Автоматизація та штучний інтелект: Використання штучного інтелекту для виявлення та блокування шкідливих посилань в електронних листах та на веб-сайтах. Автоматизація дозволяє швидше реагувати на нові загрози, ніж людські зусилля.
- Постійне навчання та тестування: Замість одноразових лекцій, пропонуйте безперервне навчання з використанням імітаційних фішингових кампаній. Це допомагає користувачам навчитися розпізнавати загрози в реальних умовах і закріплює знання.
- Надання чітких інструкцій: Замість абстрактних порад, надайте конкретні інструкції щодо дій у разі отримання підозрілого електронного листа або повідомлення. Наприклад, як перевірити адресу відправника, як навести курсор на посилання, щоб побачити його реальний пункт призначення, і до кого звернутися за допомогою.
- Створення культури звітності: Заохочуйте користувачів повідомляти про підозрілі листи або повідомлення, навіть якщо вони випадково на них клікнули. Надайте їм простий і конфіденційний спосіб це зробити. Швидке реагування на повідомлення може допомогти запобігти масштабним збиткам.
- Спрощення парольної політики: Заохочуйте використання менеджерів паролів та багатофакторної автентифікації замість складних та важких для запам’ятовування паролів.
- Акцент на відновленні після інциденту: Розробіть чіткий план дій у разі успішної атаки. Це має включати процедури для ізоляції заражених систем, відновлення даних та повідомлення відповідних органів.
Висновок:
Успішна стратегія кібербезпеки вимагає переходу від простого інформування до створення системи, яка поєднує технічні засоби захисту, постійне навчання та культуру безпеки, де користувачі відчувають себе підтриманими та захищеними, а не звинуваченими. Інструкції “не клікати на підозрілі посилання” – це лише один елемент, але він далеко не єдиний і точно не достатній для забезпечення надійного захисту в сучасному цифровому світі. Потрібен більш холістичний підхід, який визнає людський фактор і використовує технології для мінімізації ризиків.
Газувати користувачам “уникнути клацання поганих посилань” все ще не працює
ШІ надав новини.
Наступне питання використовувалося для отримання відповіді від Google Gemini:
О 2025-03-13 11:22 ‘Газувати користувачам “уникнути клацання поганих посилань” все ще не працює’ було опубліковано відповідно до UK National Cyber Security Centre. Будь ласка, напишіть детальну статтю з відповідною інформацією у зрозумілій формі.
35